на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить



1

Тільки-но Клінт хотів дзвякнути Тіґу Мерфі, щоб той відімкнув йому головні двері на вихід, як першим дзвякнув, запросивши входу, заступник директорки Лоренс Гікс.

— Куди це ви зібралися, докторе Норкросс?

Запитання було поставлено майже як звинувачення, але принаймні прозвучало ясно. Хоча Лор Гікс мав розхристаний вигляд — скуйовджене волосся стирчить ореолом навкруг лисини, на брезклих щоках — щетина, темні кола під очима — схоже було, що отриманий ним під час ранкового візиту до дантиста новокаїн нарешті вивітрився.

— До міста. Мушу побачити дружину й сина.

— А Дженіс це схвалила?

Клінт витримав паузу, щоб притлумити роздратування. Допомогло нагадування собі, що через Аврору Гікс або вже втратив дружину, або це скоро станеться. Це не скасовувало того факту, що чоловік, який стояв перед ним, є найостаннішою фігурою, яку б під час кризи хотілося бачити на чолі такого закладу, як Дулінг. Якось Дженіс розповідала Клінтові, що її другий номер має менше тридцяти залікових годин із в’язничного менеджменту — і то в якійсь фабриці дипломів у Оклахомі — а з адміністративного керування в’язницею — жодної години.

— Але сестриця Гіксі заміжня за віце-губернатором, — казала Дженіс.

Того разу вона випила зайвий келих піно. Чи, либонь, два.

— Тож арифметика проста. Він просто супер у складанні календарних графіків і обліку матресурсів, але він тут уже шістнадцять місяців, а я досі не впевнена, що він здатен знайти дорогу до Крила С без мапи. Він не любить виходити зі свого кабінету, і ні разу не відпрацював жодного службового наряду, хоча це щомісячна норма. Він боїться наших поганих дівчат.

«Цієї ночі тобі доведеться вийти зі свого кабінету, Гіксі, — подумав Клінт. — У наряді попрацювати, авжеж. Начепити вокі-токі і робити обходи всіх трьох крил, точно, як усі офіцери. Ті, які ще залишилися».

— Ви мене чуєте? — знову питався Гікс. — Дженіс схвалила ваше відлучення?

— Маю три повідомлення для вас, — сказав Клінт. — Перше: я пошабашив о п’ятнадцятій годині, що означає… — Він подивився собі на годинник. — Близько шести годин тому.

— Але…

— Зачекайте. Друге ось що. Директорка Котс зараз спить на своєму дивані всередині великого білого кокона.

Гікс носив окуляри з товстими скельцями, які мали збільшувальний ефект. Коли він широко розплющував очі, як оце зробив зараз, здавалося, вони ось-ось виваляться з очниць.

— Що?

— Коротше кажучи, Дон Пітерз нарешті перечепився через власний член. Упіймався на нарузі з одної утримуваної. Дженіс взяла його за сраку, але він встиг наколотити їй у каву її ж рецептурні ліки, ксанакс. Це її швидко упокоїло. І повідомлю, перш ніж ви запитали, Дон вшився. Коли я побачу Лайлу, скажу їй, щоб його оголосили в розшук, але сумніваюся, щоб зараз це було пріоритетним. Не цієї ночі.

— Ох ти ж, Боже, — Гікс пропустив пальці собі крізь волосся, ще дужче розпатлавши його залишки. — Ох… ти ж… Боже.

— А тепер третє. Ми досі ще маємо чотирьох офіцерів з ранкової зміни — це Ренд Квіґлі, Міллі Олсон, Тіґ Мерфі та Ваннеса Лемплі. З вами п’ятеро. Вам треба буде робити опівнічні обходи разом з іншими. Ага, Ваннеса введе вас у курс справи щодо того варива, яке утримувані називають супер-кавою. Цим займаються Джінет Сорлі й Ейнджел Фіцрой.

— Супер-кава? Що воно таке? І що таке там мутить Фіцрой? Їй неможливо довіряти, жодним чином! У неї проблема гніву! Я читав ваш рапорт!

— Вона не злостива сьогодні, принаймні поки що. Вона щиро допомагає. Що очікується й від вас. А якщо нічого не зміниться, Лоре, всі тутешні жінки заснуть. Всі до одної. Хоч без супер-кави, хоч із супер-кавою. Але вони заслуговують бодай на якусь надію. Побалакайте з Ван і, якщо виникне якась ситуація, дійте за її прикладом.

Гікс вхопив Клінта за піджак. Його збільшені очі випромінювали паніку.

— Ви не можете йти! Ви не можете залишити ваш пост!

— Чому ні? Ви ж були залишили.

Клінт побачив, як скривився Гікс, і пошкодував про свої слова. Він узяв Гікса за руку і делікатно прибрав її зі свого піджака.

— Ви побачили свою дружину. Я хочу побачитись із Джаредом і Лайлою. І повернуся.

— Коли?

— Як тільки зможу.

— Краще б вони всі поснули! — вибухнув Гікс тоном капризної дитини. — Всі до одної вони тут крадійки, шльондри, наркоманки! Ми мусили б давати їм снодійне замість кави! От це б і владнало проблему, хіба не так?

Клінт мовчки дивився на нього.

— Ну, гаразд, — спробував, наскільки міг, розправити плечі Гікс. — Я розумію. У вас є улюблениці. Це просто… все це… усі ці жінки… у нас їх тут повна в’язниця!

«Ти лише щойно це зрозумів?» — подумав Клінт, а потім спитав у Гікса, як почувається його дружина. Подумавши, що мусив би спитати про це раніше. Хоча, чорти забирай, не чути було, щоб Гіксі питався про Лайлу.

— Не спить, поки що принаймні. У неї… — Гікс кашлянув, його очі метнулись від Клінтових. — У неї є певні енергетичні пігулки.

— Добре. Це добре. Я взагалі…

— Доку.

Це була Ваннеса Лемплі, і не по інтеркому. Вона опинилася в коридорі поруч нього, біля вхідних дверей. Полишила Вартівню порожньою — справа майже нечувана.

— Вам треба піти самому це побачити.

— Ван, я не можу. Мені треба перевірити, як там Джаред, мені треба побачити Лайлу…

Так я хоч зможу попрощатися, подумав Клінт. Це зненацька зайшло йому до голови. Отака-от потенційна неминучість. Скільки ще часу вона зможе залишатися на ногах? Недовго. По телефону її голос звучав… віддалено, ніби вона вже прямувала до якогось іншого світу. Щойно вона почне куняти, нема підстав вірити, що буде можливість повернути її назад.

— Я розумію, — сказала Ваннеса, — але це не забере більше хвилини. І ви також, містере Гікс, сер. Це… я не знаю, але це може все змінити.


предыдущая глава | Сплячі красуні | cледующая глава