home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Розділ 68

Коли наступного ранку я прийшла на роботу, то робочий стіл Майка був порожнім. Я поцікавилася в боса, куди подівся мій напарник, і Кін нагадав мені, що полісменові, який потрапив у перестрілку, належить двотижнева відпустка.

Коли я сіла за стіл, то почуття провини за мою огидну поведінку з Майком ножем вразило мене в серце. Що ви на це скажете, га? Знаючи, що Майкові й так нелегко, що він — людина надзвичайно вразлива й емоційно, і психологічно, я, втім, погрожувала йому. Нікудишній з мене партнер. Нікудишній друг.

Погойдуючись у кріслі, я роздивлялася похмурі стіни кімнати. Невже мені справді доведеться звільнитися з роботи через переїзд? Після всіх тих зусиль, які я доклала, щоб потрапити сюди, ця думка виглядала просто божевільною. Мені пригадалося, яка ляклива я була, коли вперше отримала завдання. Бронксівський районний відділок з розслідування вбивств був одним із найнавантаженіших і найвідоміших поліційних відділків у всьому світі, і я не була впевнена, що стану йому в пригоді.

Проте мені вдалося довести свою корисність. Знадобилася купа часу, нервів, важкої праці та п'ятірок на екзаменах з іспанської, перш аніж я відчула впевненість у собі й посіла у відділі своє достойне місце.

Тепер, збагнула я, усі ці досягнення пішли коту під хвіст. Сидячи за своїм робочим столом, я відчувала це. Скоріше, намагалася відчути. Людину на поліційній роботі тримає відчуття приналежності до «гарних хлопців». Цей важливий аспект чомусь випускають з поля зору творці телевізійних серіалів. Більшість тих копів, яких я знала особисто, були гарними людьми. Якщо чесно — найкращими.

Одначе внаслідок останніх подій я розтринькала це відчуття. Гарні хлопці не обманюють. Гарні хлопці не брешуть.

«Пол таки мав рацію», — сказала я, вмикаючи комп'ютер.

Тепер я тут чужа. Я тут не на своєму місці.

Час ушиватися звідси, поки не трапилося щось гірше.


Розділ 67 | Помилка | Розділ 69







Loading...