home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Розділ 44

Коли Джеф Буслік пішов від нас, я повернулася до себе в кабінет і впала в крісло з таким відчаєм, що ледь не розвалила його.

Спочатку мені здалося, що я зможу впоратись із ситуацією. Завдяки тому, що я була старшим слідчим у цій справі, мені спало на думку, що я зможу діяти на випередження. Тепер моя впевненість випарувалась. І натомість з'явилися великі сумніви.

Досі мені таланило, але скільки ще так триватиме? Недовго, якщо ясноокий Джеф Буслік стоятиме за мною та піддивлятиметься за всім, що я роблю. Він відчував провину на відстані — як акула кров. Через двадцять хвилин при пхався Майк із десятком булочок та картонною коробкою «Бокс О'Джоу»[8] з рідкою кавою.

Овва! Ковток кофеїну! Хоча мене й без нього вже тіпало від нервового напруження.

— Чи є щось нове? — поцікавилась я.

Майк мовчки похитав головою.

— Тобі булочку з джемом чи тістечко «Бостон крім»? — спитав він. — Братів Ордонесів мов хвиля змила. Мабуть, причаїлись у якомусь барлогу. Та нічого. Будемо поки збирати докази. Щоб потім діяти швидко й ефективно.

Решту дня та вечір ми з Майком провели, відганяючи репортерів, котрі заявлялися щопівгодини, і проглядаючи теки зі справами, які вів Скотт.

Гортаючи сторінки, я невдовзі пересвідчилася, що Скотт Тайєр дійсно був потрясним і дуже цінним таємним агентом. Він мав вихід на ФБР та Управління з боротьби з незаконним обігом алкоголю, тютюну та зброї. Ба більше, Скотт фактично став правою рукою одного з керівників колумбійського наркокартелю Калі.

В одній із тек я знайшла фото Скотта і його колег з міжвідомчої оперативної групи. Вони стояли на фоні цілої стіни, утвореної білими мішками з конфіскованим кокаїном. Бідолаха Скотт. Що ж я наробила!

Скрушно похитавши головою, я закрила теку й узялася за наступну.

«Самозакоханий егоїст і актор, — подумалося мені. — Навіть я купилася на його удавану простодушність та щирість».

Коли ж я, нарешті, відірвала голову від столу з теками, за вікном уже було темно. Цікаво, котра година?

Майк вимкнув свій телефон і прогарчав як ведмідь, якого розбудили від зимової сплячки на два місяці раніше.

— Нарешті дещо маємо. Ці геніальні нишпорки з Управління з боротьби з наркотиками засікли місцезнаходження братів Ордонесів. Твердять, що вони — цитую — «перебувають зараз або в клубі в Мот-Гейвені, яким вони володіють на паях, або в одній квартирі десь у бруклінських закапелках».

— Ні фіга собі «або»! — зауважила я.

— Та ото ж. А головне тут те, що маємо попереду безсонну ніч, — зазначив Майк. — Тепер твоя черга тиснути на подушку. Паняй додому й хоч трохи поспілкуйся зі своїм благовірним. Сумніваюся, що останнім часом тобі випадала нагода з ним бачитися. Не вимикай свого мобільника. Як тільки я про щось дізнаюся, то відразу ж зателефоную. Дуй додому.


Розділ 43 | Помилка | Розділ 45







Loading...