home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Розділ 37

Пол досі хропів, коли я поїхала на роботу. Звісно, мені б хотілося з ним поговорити. Сказати йому, що в нього купа проблем, означало нічого не сказати. Проте, оскільки я сумнівалася, що нам дозволять бачитись у камері попереднього затримання, пріоритетом «нумеро уно» для мене зараз було повернутися на роботу й дізнатися, чи маю я хоч якусь надію врятувати свого чоловіка від в'язниці.

Коли я зайшла в кімнату, де проводились інструктажі, Майк якраз уписував ім'я Скотта в робочий розклад, що передбачав опитування тих, хто сидів у камері попереднього затримання.

Мене приємно здивувало те, що ніхто й не думав дивитися на мене з підозрою. Мабуть, це пояснювалося тим, що перестрашені та «заведені» люди інколи можуть виглядати так само, як і ті, хто випромінює оптимізм і «тримає хвіст бубликом». Крізь заяложену скляну перегородку дальнього кабінету я побачила свого шефа, лейтенанта Кіна. Він сидів за столом і комусь телефонував по своєму мобільнику.

— Що ми маємо? — спитала я, витягаючи з коричневого пакета каву, що її придбала в крамниці неподалік. Мережа кафе «Старбакс» іще не встигла охопити мікрорайон Саундв'ю.

— Маємо фігню, — відказав Майк, кидаючи на стіл пластикову кавову кришечку й умощуючись на стілець. — Брати Ордонеси як у воду впали. Той, що служить пілотом, вихідний аж до наступної середи, але вдома його немає. Молодший і бридкіший, Віктор, кудись ізник, і ми ніде не можемо його знайти.

Із цими словами Майк подав мені теку.

— Ось поглянь на цей сімейний альбом.

Брати Ордонеси були дітьми іммігрантів-домініканців. Інформації про трохи старшого Марка було навдивовижу мало. Єдине затримання за бійку, коли йому минув двадцять один рік. Зате молодший, Віктор, мав довгий і досить цікавий «послужний список» скоєних ним злочинів.

Із шістнадцяти років Віктор почав свої регулярні ходки до в'язниці й поступово ставав цінним кадром кримінального світу. За ним числилися пограбування зі зломом, продаж наркотиків, спроба зґвалтування, побиття співкамерників і володіння смертоносною зброєю.

Але з усього послужного списку мені відразу ж упало в очі одне звинувачення. Воно спалахнуло переді мною наче неонова реклама.

Замах на життя працівника поліції.

У цьому розділі йшлося, як у сімнадцятирічному віці Віктор, чинячи спротив черговому арешту за володіння зброєю, витягнув схований напівавтоматичний кольт калібру 0.38, націлив його на полісмена й кілька разів натиснув на курок. Коли його скрутили та повалили на землю, з'ясувалося, що револьвер не вистрелив лише з тієї щасливої причини, що Віктор, через свій юний вік погано розбираючись в автоматичній зброї, забув перевести затвор і додати набой у патронник перед тим, як стріляти. Щоб мати уявлення про вкрай складну криміногенну обстановку в Нью-Йорку на початку дев'яностих, спричинену сплеском продажів нового наркотику «крек», який поширювався зі швидкістю епідемії, досить зазначити, що Віктор відсидів лише рік, бо тюрми були переповнені.

Ошелешено кліпаючи очима, я витріщилася на аркуш.

Віктор Ордонес так гарно пасував під убивцю Скотта, що я майже не мала сумнівів, що саме він ним і був.

Показавши рукою на стоси тек, що вивищувались на сусідніх столах, я спитала, сідаючи на стілець:

— То що, колишні справи Скотта щодо наркотиків?

Майк похмуро кивнув. Потім поклав окуляри на стіл і потер очі.

— Я не візьмусь за оті саги доти, доки ми не допитаємо наших домініканських друзів, — сказав він. — Єдина гарна новина — це те, що я дав технареві завдання написати запит до телефонної компанії. Зараз вони готують роздруківку розмов. За десять хвилин ми отримаємо її факсом.


Розділ 36 | Помилка | Розділ 38







Loading...