home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Розділ 36

За три хвилини, так і не вирішивши, що ж мені робити, я знепритомніла й упала, миючись під душем.

Я стояла собі, намилювала голову, аж раптом — раз! І ось я вже сиджу на холодній кахляній підлозі, а по моїй спині та ногах стікає вода. Притиснувшись лобом до мокрої стінки, я пригадувала все, що трапилося минулої ночі, і спогади поволі заповнювали мою свідомість, як ванну вода. Який із цих спогадів був найболючішим, важко сказати. Та легкість, із якою я зрадила Пола? Чи мертві очі Скотта, що дивилися на мене з фонтана? Чи спотворене стражданням обличчя його дружини?

Я заплющила очі й мені до сказу закортіло розчинитись у потоці води, щоб потім забулькотіти разом із нею в каналізацію.

Почекавши хвилину й пересвідчившись, що розчинитися мені не вдалося, я відірвала голову від кахлів і розплющила очі.

Це нещастя нікуди не зникне саме по собі, однозначно. Тож треба щось удіяти. Але ж що?

І я почала перебирати можливі варіанти.

По-перше, що станеться, якщо я здам Пола?

Я добре розбиралась у системі кримінального правосуддя Бронксу. Як і всілякий гуртовик, що має впоратися з великими обсягами, прокуратура цього району охоче йшла на оборудку з порушниками, пропонуючи їм справедливість, мовити б, зі знижками. Але я прекрасно розуміла, що оскільки вбивство Скотта буде гучною справою, то прокурор використає її вповні у власних кар'єрних інтересах. Ця справа називатиметься «Пол проти системи», і система правосуддя зробить усе від неї залежне, щоб завдати своєму супротивникові не просто поразки, а нищівної поразки.

Я враз подумала про лавину рахунків від адвокатів, що їх мені доведеться оплачувати. А також про грубеньку суму, в яку мені стане звільнення Пола під заставу. Якщо його ще звільнять під заставу.

Навіть коли аргументувати вбивство самозахистом, то найкращим потенційним сценарієм буде звинувачення в ненавмисному людиновбивстві, а це означало п'ять років ув'язнення. Я похитала головою. П'ять років! Навіть п’яти хвилин спілкування з в'язнем у тюрмі «Райкерс» вистачало, щоб викликати в мене непереборне бажання проплисти сотню кругів у басейні, заповненому антибактеріальним розчином. А тут цілих п'ять років! Я аж здригнулася, пригадавши смердючу камеру обшуку, плач немовлят і секс під столом у кімнаті побачень.

Я уявила, як Пол сидить за таким засмальцьованим столом і не зводить з мене очей, потемнілих від ненависті та презирства.

— Як же так, Лорін? — скаже він. — А мені чомусь здавалося, що тобі подобається п'ятихвилинний секс.

Проте найстрашнішим було б навіть не це, а реакція нью-йоркських мас-медіа. Ото був би справжній жах! Хіба ж може бути щось більш принадне для жовтої преси, ніж любовний трикутник, винесений на загальний огляд! Трикутник, учасниками якого були двоє копів, один з котрих загинув! Довго б нам перемивали кістки й обливали нас брудом!

Ми з Полом назавжди стали б почесними членами Залу Ганьби.

Постійним об'єктом приниження для газетярів і телевізійників.

А ще не слід забувати про потенційні наслідки для родини Скотта. Наразі Брук сприймають як дружину героя. Але коли вийде назовні неприємна правда про те, що Скотта вбив чоловік його коханки, то Брук доведеться забути і про прихильність комісара, і про приязне ставлення колег Скотта до неї та до її дітей. У мене аж голова заболіла, коли я обмірковувала всі ці малоприємні деталі.

До того ж, якщо випливе правда, Брук може не отримати пільг та виплат, належних їй як удові поліціянта, загиблого на службі!

Я пригадала Брук із немовлям на руках. Замість пенсії Скотта вона запросто може дістати дулю з маком.

Я підвелася з кахляної підлоги, відсапнула та спробувала заспокоїтись.

Ухвалення рішення довелося відкласти.

Якби йшлося тільки про мене, я би здалася. Просто зараз зайшла б у свою кімнату, вдяглась і безстрашно покрокувала б прямісінько до кабінету свого шефа. І в усьому б зізналася.

Одначе йшлося, на жаль, не лише про мене. Ішлося також про Пола. І про Брук.

А найбільше — про її трьох маленьких дітлахів, що залишилися без батька.

Кого я збиралась обдурити? Насправді я не мала вибору. Принаймні зараз.

Треба спробувати якось зарадити ситуації.

Я підставила обличчя під потік води і вона громом загуркотіла в моїх вухах.

Але ж як залагодити ситуацію, як?


Розділ 35 | Помилка | Розділ 37







Loading...