home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Розділ 34

Траґан глибоко вдихнув і почав:

— Скотт був нашим таємним агентом у справі, що її ми шили двом наркоділкам з Гантс-Пойнт, котрі займаються збутом «екстазі», — братам Ордонесам. Старший брат служить у ВПС пілотом транспортного літака, що робить постачальницькі рейси до Німеччини. Повертається його С-130 майже порожняком, але з невеличким доважком — черговою партією наркотику. Скотт уже зробив у них кілька дрібнооптових закупок. Наступного тижня ми планували здійснити велику оборудку — на чверть мільйона доларів, і відразу ж заарештувати засранців.

— А Скотт із ними не контактував останніми днями? — поцікавилась я.

— Три дні тому Скотт телефонував їм з роботи, — несподівано приєднався до розмови Рой Хуонґ. — Але, можливо, вони потелефонували йому сьогодні ввечері, коли він був удома.

— А Скотт міг поїхати з кимсь на зустріч, не попередивши про це вас? — спитала я.

— Міг і не попередити, якщо вважав, що впорається сам, — відповів Рой. — Але таємний агент — це непередбачувана й небезпечна робота. Не мені вам про це розповідати, детективе. Інколи просто немає можливості викликати підмогу.

— Ви хочете сказати, що Скоттові, ймовірно, несподівано довелося мати справу з якимись людьми, потім кудись із ними піти чи поїхати, і, щоб не викликати підозр, він не став з вами контактувати? — спитався Майк.

— Саме про це й ідеться, — пояснив Тадей Прайс. — Інколи бува й таке.

Траґан додав іще одну деталь:

— А можливо, Скоттові довелося зіткнутися з кимось, хто мав стосунок до якоїсь колишньої справи, з тим, хто потрапив через його діяльність за ґрати, але нещодавно вийшов на волю. Це — найбільша небезпека в нашій роботі, особливо у вільний час. Скажімо, ти йдеш із дитиною в парк погуляти й раптом натрапляєш на одного зі своїх колишніх «клієнтів».

Я почула, як невдоволено буркнув мій напарник після цих слів Траґана. Якщо так, то у справі вбивства Скотта могли бути сотні потенційних підозрюваних.

— Найперше, що нам треба зробити, це викликати отих братів Ордонесів на допит, — сказав Майк. — Це була оборудка на чималеньку суму. Вони могли перехопити Скотта заздалегідь і пограбувати його. Скотта перед смертю сильно побили. Можливо, злочинці піддавали його тортурам, щоб він видав їм, де сховав чверть мільйона доларів. Треба їх схопити. Нам відомо, де зараз ці виблядки?

— Той брат, що служить пілотом, Марк, літає до Німеччини з авіабази ВМФ США Лейкґерст у Південному Джерсі. Ми зв'яжемося з тамтешньою поліцією, щоб вони поговорили з його командиром і обшукали його помешкання в Томс-Рівер, — сказав Траґан. — Але Віктор, молодший брат, має три чи чотири явочні квартири в Брукліні та Бронксі. Це — його подружки та родичі. Знадобиться кілька годин, щоб точно визначити їхнє місцезнаходження. Усе перевернемо догори дном, але щось та нариємо.

— А тим часом, — зауважив Тадей, — я зберу докупи всі попередні матеріали про затриманих Скоттом злочинців, щоб подивитися, хто з них і коли вийшов з тюрми.

— Таких справ багато, — скрушно похитав головою Траґан. — Скотт здійснив не одну сотню затримань. Він був одним з найкращих таємних агентів, з яким мені доводилося працювати.

«Не тринди», — подумала я, пригадавши дружину й дітей Скотта, і відвела погляд від зболених почервонілих очей Траґана. Він явно втратив не просто співробітника, а друга.

— Хвилинку, — втрутився в розмову детектив Марут. — А родину Скотта оповістили по його загибель? Господи, як же Брук переживе таку страшну звістку? А діти? У нього їх, здається, аж четверо.

— Троє. Ми щойно повернулися з його помешкання, повідомивши його дружину, — зазначила я. — І вона переживає смерть чоловіка так само, як і будь-яка інша жінка.

Раптом у кімнаті наче постріл ляснув. То від безсилої люті напарник Скотта, Рой Хуонґ, щодуху гепнув рукою по столу й змахнув з нього всі папери. Вони віялом розлетілися по підлозі, а Рон у розпачі вискочив з кімнати.

Майк скрушно похитав головою, витяг свого мобільника й став набирати номер.

— Ти кому телефонуєш? — спитала я.

— Черговому технарю, відповідальному за автоматичний збір даних, — відповів напарник. — Хочу, щоб він написав офіційний запит на представлення ДР щодо стаціонарного та мобільного телефонів Скотта.

Від переляку мені забило дух. ДР означало «детальні роздруківки» всіх розмов, зафіксованих телефонною компанією. Ішлося про вхідні та вихідні дзвінки на телефони Скотта.

Включно з усіма дзвінками Скотта до мене!

За п'ять хвилин, коли ми підіймалися сходами нагору, до загальної кімнати нашого відділка, Майк зупинився, пильно глянув на мене й сказав:

— Лорін, у тебе очі посіріли.

— Що ти верзеш? Вони блакитні! — відказала я.

— Я маю на увазі білки очей, — пояснив Майк. — Ти була на ногах відтоді, як усе це почалося. Тепер же ми маємо змогу перейти в режим очікування. Якісь реальні зачіпки з'являться лише пізно вранці. Звідси до твого помешкання лише десять хвилин їзди. Можеш заскочити додому й подавити вухо години зо дві. Однаково зараз за розкладом моя зміна. От я поки й побуду на стрьомі.

Одна частина моєї свідомості не хотіла полишати Майка та пропускати якісь суттєві деталі, котрі, можливо, стануть відомі невдовзі. Хто його, в біса, знає — що трапиться за годину-дві? Але, поглянувши за сходове вікно позаду мого напарника, я помітила, як світло ліхтарів пливе в мене перед очима. Я й справді була зморена й виснажена.

Людина, котра вигадала фразу, що найнеприємніше в житті — це переїзд до нового помешкання та подружнє розлучення, напевне, й уявлення не мала, що то є таке — бути жінкою, коханця якої вбив її ж таки чоловік.

«Якщо навіть я зараз зомлію та впаду, то це нічого не змінить», — вирішила я.

— Добре, Майку, — погодилась я. — Але зателефонуй мені, як тільки про що-небудь дізнаєшся. Хоч про будь-що.

— Паняй додому, Лорін.

— Згода. Уже паняю. Уважай, що мене тут нема.


Розділ 33 | Помилка | Розділ 35







Loading...