home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Примітки перекладача

1

У передмові використано вислови Інґеборґ Бахман від 1953–1973 pp., опубліковані в збірці розмов та інтерв’ю, яку X. Кошель та І. Вайденбаум підготували для мюнхенського видавництва «Піпер» 1983 р., а також цитати з роману «М'aліна».

2

У перекладі збережено пунктуацію та ритм оригіналу.

3

…в одній із будівель на Кернтнеррінґу — Кернтнеррінґ (Каринтійське кільце) — частина парадної внутрішньої кільцевої вулиці навколо Старого міста у Відні.

4

…на Набережній Франца Йозефа… — Набережна Франца Йозефа — одна з центральних вулиць Відня, частина кільця навколо Старого міста вздовж Каналу Дунаю.

5

…та Музеєм у Арсеналі… — Музей у Арсеналі — Музей історії війська, який міститься в будівлі Арсеналу у Відні. Заснований 1891 р., містить майже 45 000 експонатів з історії зброї та військового мистецтва Австрії.

6

…народилася в Клаґенфурті… — Клаґенфурт — столиця федеральної землі Австрії Каринтії, батьківщина Інґеборґ Бахман, а також одного з найвизначніших австрійських письменників першої половини XX ст. Роберта Музіля (1880–1942).

7

…Унґарґассе 6, Відень III — одна з центральних вулиць у третьому районі Відня.

8

…поблизу Гоймаркту… — Гоймаркт — площа в центрі Відня, неподалік кільця навколо Старого міста, у давнину тут був Сінний базар. Поблизу Гоймаркту розташований Концертний дім.

9

Штадтпарк — «Міський парк» — ландшафтний парк у першому районі Відня на Паркінґу, утворює частину кільця навколо Старого міста. У парку є пам’ятники визначним австрійським композиторам та художникам (Ф. фон Армелінґу, А. Брукнеру, Г. Канону, Ф. Легару, Г. Макарту, Е. Я. Шіндлеру, Ф. Шуберту, Р. Штольцу, Й. Штраусу-синові).

10

Нойлінґґассе — вулиця у третьому районі Відня.

11

Беатріксґассе — вулиця у третьому районі Відня.

12

Мюнцґассе — вулиця у третьому районі Відня.

13

…з Реннвеґу… — Реннвеґ — одна з центральних вулиць третього району Відня, що радіально відходить від Рінґу, сполучаючи Шварценберґпляц із Центральним цвинтарем (див. прим. до с. 229 [у електронній версії — прим. 356. — Прим. верстальника]).

14

Шварценберґпляц — площа на Рінґу, названа на честь фельдмаршала Карла Філіппа Шварценберґа (1771–1820), одного з переможців Наполеона в битві під Ляйпціґом 1913 р.

15

…Палац Бельведер… — Комплекс із двох барокових палаців та парку в третьому районі Відня, колишня літня резиденція принца Євгенія Савойського (поч. XVIII ст.). «Нижній Бельведер» розміщений безпосередньо на Реннвеґу.

16

…білий мов крейда П’єро заспівав надірваним голосом «О аромат доби казок!» — Тут йдеться про мелодраму Арнольда Шьонберґа (1974–1971) «Місячний П’єро».

17

…у Віденський ліс… — Віденський ліс — малозаселене, вкрите лісами північно-східне передгір’я Альп поблизу Відня, відоме місце відпочинку віденців.

18

Каленберґ — «Лиса гора» поблизу Відня з оглядовим майданчиком, з якого відкривається краєвид міста та Дунаю.

19

Лаксенбурґ — бароковий замок XVII ст., літня резиденція Габсбурґів, улюблене місце відпочинку імператриці Марії Терезії (1717–1780).

20

Майєрлінґ — мисливський замок у невеликому селі в південній частині Віденського лісу, який належав кронпринцові Рудольфу (1858–1889). Тут він забрав собі життя разом зі своєю коханою — баронесою Марі Ветсера. Цісар Франц Йозеф (1830–1916) наказав знести частину замку на місці, де сталася трагедія, і побудувати натомість монастирську церкву.

21

…до Петронелла й Карнунтума в Бурґенланді — Петронелл-Карнунтум — місцевість неподалік Відня, на правому березі Дунаю поблизу кордону зі Словаччиною. Тут збереглися руїни римського поселення Карнунтум (V ст.).

22

Фрайунґ — площа в першому районі Відня. У давнину тут мали право захистку в’язні, які втекли з-під арешту. Це право скасувала Марія Терезія (1717–1780). Сьогодні — місце базарів перед Різдвом.

23

…щось купую на Ґрабені… — Ґрабен — одна з торговельних вулиць у першому районі Відня. Назва походить від рову, який проклали тут у давнину римляни для охорони поселення.

24

…неквапно плетусь до Національної бібліотеки… — Австрійська Національна бібліотека — одна з найбільших бібліотек світу, розташована в центрі Відня й утворює завершений бароковий ансамбль.

25

…стою на площі Лобковіца… — Площа у першому районі Відня, названа на честь богемського княжого роду Лобковіц.

26

…на площі Ам Гоф… — Площа Ам Гоф — «При дворі» — одна з найстаріших площ у першому районі Відня; на ній розташована церква Дев’яти ангельських хорів, з балкона якої 1806 р. проголосили скасування Священної Римської імперії.

27

…з почуттям провини оминала номер 26… — Число 26 неодноразово повторюється в тексті роману: як номер будинку 26 на вулиці Беатріксґассе в третьому районі Відня, де, за текстом, раніше жила головна героїня, а також сама Інґеборґ Бахман; як дата 26-те січня, якою датовано листа (див. прим. до с. 58, 174 [у електронній версії — прим. 119, 310. — Прим. верстальника]); як кількість пунктів, заповнених в анкеті, розміщеній в газеті за 3-є липня 1958 року (див. прим. до с. 205 [у електронній версії — прим. 334. — Прим. верстальника]); як номер кімнати в паризькому готелі (див. прим. до с. 213 [у електронній версії — прим. 346. — Прим. верстальника]).

28

«Мистецтво в епоху техніки» — Ця назва перегукується з назвою есе німецького філософа та теоретика культури Вальтера Беньяміна (1892–1940) «Мистецький твір в епоху свого технічного репродукування» та з доповіддю Мартіна Гайдеґґера (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 281. — Прим. верстальника]) «Питання техніки», з якою він виступив у Мюнхені 18 листопада 1953 р.

29

Принц Євгеній — Принц Євгеній Савойський (1663–1736) — славетний австрійський полководець, переможець над турками в битві під Белґрадом 1717 р.

30

Я і ти. І ти, і я (словен.).

31

…називала його Флорізелем… — Флорізель — Принц Флорізель, герой однойменного роману Роберта Люіса Стівенсона (1850–1894).

32

…Дроздобородом… — Дроздобород — персонаж зі збірника народних німецьких казок «Дитячі та родинні казки» братів Ґрімм: Якоба (1785–1863) та Вільгельма (1786–1859) «Король Дроздобород».

33

…в образ святого Юрія, який убив змія, щоб міг з’явитися Кляґенфурт… — За легендою, Клаґенфурт постав на місці багновища, де жив змій, якого убив святий Юрій.

34

…«чоловіча відвага й жіноча вірність»… — цитата з 4-ї строфи каринтійського гімну.

35

…верхогір’я Ґлокнера… — Ґлокнер, Великий Ґлокнер — найвища гора Австрії (3797 м), лежить на межі федеральних земель Каринтії і Тиролю. Його характерну піраміду утворюють дві вершини.

36

Томас Кошат — Кошат, Томас (1845–1914) — австрійський композитор, співак та поет.

37

Вьортерзее — найбільше озеро Каринтії, на півночі межує з густим лісом. Тепла вода приваблює численних відвідувачів: на берегах озера розмістилося багато курортів.

38

Вінерґассе — «Віденська вулиця» в Клаґенфурті.

39

Вааґплац — площа в Клаґенфурті.

40

Ґлан — невелика річка на північному сході Клаґенфурту.

41

…1-го липня… або 5-го травня… — 1-го липня народилися: Ґоттфрід Вільгельм фон Ляйбніц (1646), Ґеорґ Фрідріх Ліхтенберґ (1742), Жорж Санд (1804) та Ганс Вернер Генце (1926); 5-го травня: Сьорен К’єркеґор (1813), Карл Маркс (1818) та Ганс Пфітцнер (1869).

42

Вітаємо з днем народження (англ.).

43

…імені цього чоловіка я називати не буду… — Інґеборґ Бахман народилася 25 червня 1926 року. 25 червня 1822 року помер видатний німецький письменник та композитор доби романтизму Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822).

44

…мені відразу пригадалось кіно неподалік Кернтнеррінґу… — Письменниця згадує фільм «Казки Гофмана» за однойменною оперою Жака Оффенбаха (1819–1890). «Та-тім, та-там» відтворює ритм баркароли.

45

…неподалік Гермаґора… — Гермаґор — місто в Каринтії.

46

Я не хочу розповідати, усе мені заважає у спогадах. — Один з лейтмотивів роману, запозичений з фрагменту Фрідріха Гьордерліна «Гіперіон» (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 277. — Прим. верстальника]).

47

Ландштрассер Гауптштрассе — одна з центральних вулиць у третьому районі Відня.

48

…букет золотоглавих лілей… — Лісова, або кучерява лілея (Lilium martagon — лат.), суцвіття якої нагадують тюрбан та мають жовтогаряче, аж до червоного відтінку, забарвлення. Ці квіти поширені в Альпах, відомі своїм п’янким, запаморочливим запахом. До образу золотоглавих лілей звертається також найвидатніший німецькомовний лірик XX ст. родом із Чернівців Пауль Целан (1920–1970) у прозовому тексті «Розмова в горах».

49

Партизанська війна (ісп.).

50

…і не палає більше неопалима купина… — Неопалима купина — у біблійній міфології терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє.

51

…все життя. — Однойменний вірш Пауля Целана (із книги «Мак і пам’ять»), а також літературна цитата з роману Льва Толстого «Війна і мир» (див. прим. до с. 149 [у електронній версії — прим. 289. — Прим. верстальника]). Один з лейтмотивів роману.

52

Алло. Алло? — Телефонні розмови між «Я» та Іваном в романі — аналогія до драми французького драматурга Жана Кокто (1889–1963) «Коханий голос».

53

…Іван іде на обід до Захера… — Йдеться про ресторан у готелі «Захер» у центрі Відня, який, завдяки зусиллям власниці Анни Захер (1859–1930) став місцем зустрічі австрійської аристократії. Відомий вишуканою кухнею.

54

…я на вечері у Штадткрузі… — «Міський глечик» — популярна в Австрії назва ресторанів.

55

…за місто, до Ґрінцінґу… — Ґрінцінґ — частина дев’ятнадцятого району Відня, відома своїми численними винарнями. Забудова має сільський характер. Ґрінцінґ розкинувся на вкритих виноградниками пагорбах передгір’я Віденського лісу.

56

Гайліґенштадт — частина дев’ятнадцятого району Відня. Назва — «Святе місце», (sanktus locus — лат.) — з’явилася в XIII ст. на честь св. Северина. Деякий час тут жив і написав відомий «Гайліґенштадтський заповіт» Людвіґ ван Бетговен (1770–1827), у якому вперше згадав про свою недугу глухоти.

57

Нусдорф — частина дев’ятнадцятого району Відня. Живописна місцевість біля відгалуження каналу Дунаю від основного річища. Одне з улюблених місць відпочинку віденців.

58

Ой, о — вигуки (угор.)

59

Хай живе! (угор.)

60

Ради Бога! (угор.)

61

Муки Господні! (угор.)

62

Доторкнутися — отже зіграти (фр.).

63

…не має ні корони Святого Стефана… — Святий Стефан — засновник Угорського королівства Стефан Перший (970-1030). Королівську корону отримав у дарунок від Папи Римського Сильвестра II у 1001 р. Беатифікація короля відбулася 1087 р.

64

…ні корони Священної Римської імперії… — Цісар Франц II (1768–1835) проголосив себе 1804 р. цісарем Австрії Францом І та відмовився від корони Священної Римської імперії (1806).

65

…до Дюрнштайну понад Дунаєм… — Дюрнштайн — невелике місто у долині Дунаю Вахау, відоме руїною замку та бароковою забудовою. Розкинулося посеред мальовничих садів та виноградників.

66

І так далі (лат.).

67

Дорога міс Фрімен! Велике спасибі Вам за Вашого листа від 14 серпня (англ.).

68

Види смерті — див. «Хронологію життя та творчості…», рік 1970-й.

69

Єгипетська темрява — назва третього розділу незакінченого роману Інґеборґ Бахман «Справа Франци» із циклу «Види смерті».

70

Радійте, тріумфуйте (лат.).

71

Exsultate jubilate — назва одного з мотетів Вольфґанга Амадея Моцарта (1756–1791), найвидатнішого австрійського композитора доби рококо.

72

Дорогі друзі, вірні товариші! (італ.).

73

Шварцкопф — Шварцкопф, Елізабет (1915) — концертна та оперна співачка (колоратурне сопрано), солістка Віденської та Міланської опери.

74

Каллас — Каллас, Марія, псевд. М. Калоєропулу (1923–1977) — оперна співачка (драматичне і колоратурне сопрано), примадонна XX ст., солістка Метрополітен-опера та Ла Скала.

75

…і так ми доходимо до Белларії… — Белларія — старовинний кінотеатр у сьомому районі Відня.

76

Маріягільферштрассе — відома торговельна вулиця в шостому районі Відня, яка радіально сполучає Рінґ (внутрішнє кільце) з Ґюртелем (зовнішнім кільцем).

77

…до Шоттенрінґу… — Шоттенрінґ — частина Рінґу між Карл-Луеґер-Рінґом та Набережною Франца Йозефа.

78

Гоге Варте — квартал вілл у дев’ятнадцятому районі Відня.

79

Діти! Тихо, діти! (угор.).

80

Ґензегойфель — вкритий лісом піщаний острів на Старому Дунаї (див. прим. до с. 68 [у електронній версії — прим. 157. — Прим. верстальника]), на якому є один із найбільших у Відні відкритих басейнів.

81

Бурґтеатер — Федеральний музично-драматичний театр у центрі Відня, на Рінґу. Належить до найвідоміших традиційних німецькомовних театрів світу. Побудований у неоренесансному стилі в 1874–1888 рр.

82

Ратуша — будівля Віденського маґістрату на Рінґу, побудована в 1872–1883 рр. у неоготичному стилі.

83

Парламент — назва урядової будівлі в центрі Відня на Pінґу, побудованої в неокласичному стилі в 1873–1883 рр.

84

Поряд з моєю блондинкою, як гарно, гарно, гарно заснути, як гарно заснути, як гарно заснути мені! (фр.) — слова з французької народної пісні.

85

Мур Плачу — Західна стіна, або Стіна Плачу в Єрусалимі — все, що залишилося від Другого храму юдаїзму, який зруйнували римляни у 70-х роках після P. X. Саме біля нього євреї оплакували втрачений храм. Сьогодні вірні промовляють біля стіни свої молитви або закладають їх у вигляді записок між каменями в мур.

86

Я хотіла б писати цю інкунабулу стоячи… — Інкунабула (лат.) — першодрук.

87

В маюскулі я намалюю… — Маюскула (лат.) — велика буква стародавніх латинської та грецької писемностей.

88

…з роду, що звався в пізніші часи Каґран. — Каґран — старовинний рід, чиє ім’я дало в XI ст. назву поселенню Шаґеран. Частина двадцять другого району Відня, де було це поселення, має сьогодні назву Каґран.

89

…у старовинному Мархфельддорфі, на другому боці Дунаю… — Мархфельддорф — місцевість у Мархфельді — найбільшій долині Нижньої Австрії, де на багато кілометрів простягнулися Дунайські заплави.

90

…мала коня вороного… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Пісня в пустелі» (із книги «Мак і пам’ять»). У Німецькому літературному архіві в м. Марбах зберігається примірник цієї збірки поета, який він подарував Інґеборґ Бахман. 22 вірші супроводжує власноручний надпис Пауля Целана «f. D.» («для тебе»): «Вночі твоє тіло», «Спомин про Францію», «Нічний промінь», «Роки від тебе до мене», «Хвала далечі», «Усе життя», «Корона», «Мандрівка», «В Єгипті», «Тавро», «Той, хто вирве вночі своє серце», «Кристал», «Вночі, коли маятник зваби», «То ж спи, а мій зір», «Ти стала мов чужою», «Перша фортеця», «Найбіліший голуб злетів», «Із сердець та із розуму», «Пейзаж», «Тиша!», «Вода й вогонь», «Порахуй мигдаль»; вірш «Вона чеше косу свою» супроводжує надпис «u. f. D.» («також для тебе»).

91

Ретія — стародавня область поселення племені ретів між Тиролем та передгір’ям Альп. У 15 р. до P. X. її завоювали римляни.

92

Маркоманія — територія осілості германського племені маркоманів V ст. у регіоні сучасної Баварії.

93

Норік — римська провінція між верхньою течією Драви і Дунаєм, заснована в І ст. до P. X.

94

Мезія — стародавня область між Нижнім Дунаєм і Балканами.

95

Дакія — римська провінція, заснована у II ст., частина території сучасної Румунії.

96

Іллірія — римська провінція, заснована І ст. до P. X. на північному заході Балканського п-ова.

97

Паннонія — римська провінція, заснована VIII ст. після P. X. Займала частину сучасної Угорщини, Словенії та Австрії.

98

…Не було ще ні Цислайтанії… — Цислайтанія (лат.) — край посейбіч річки Лайти — назва цісарської, австрійської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.

99

…ні Транслайтанії… — Транслайтанія (лат.) — край потойбіч річки Лайти — назва королівської, угорської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.

100

…примчали угорські гусари із пушти… — Пушта — угорський степ.

101

…королеві гунів… — Гуни — кочівники з Приуралля, у IV ст. після P. X. масово рушили на Захід, і цим розпочали Велике переселення народів. Найбільшої могутності досягнули за Атіли.

102

…а чи аварів… — Авари — союз тюркомовних племен, у VI ст. після P. X. утворили в басейні Дунаю державне об’єднання Аварський каганат.

103

…незнайомець, загорнений повністю в чорний плащ… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

104

…Були чорніші вони, ніж темінь чорної ночі… — Поетична формула з вірша Пауля Целана «Хвала далечі» (із книги «Мак і пам’ять»).

105

…оздоблюють корону святого Стефана. — Див. примітку до с. 40 [у електронній версії — прим. 63. — Прим. верстальника]. Корона святого Стефана стала символом влади над Угорщиною та священною реліквією.

106

…аж поки не досягнула краю, де течія губилась у незліченних потоках… — Образна аналогія до оповідання Інґеборґ Бахман «Ундіна».

107

…не знала Девенських узвиш… — Девенські узвишшя — місцевість біля Братіслави (Словаччина), відома археологічними розкопками аваро-слов’янських поховань часу 625-800 рр.

108

…кряжів Карпат… — Карпати — тут йдеться про Західні Карпати, які сягають Дунаю у північній частині Відня (Малі, Білі Карпати, Західні Бескиди, Високі та Низькі Татри, Угорські рудні гори).

109

…не бачила і Морави, яка тут впадає в Дунай, а тим паче не знала, що колись ця річка буде межею двох різних держав… — Морава — ліва притока Дунаю, утворює кордон між Австрією та Чехією.

110

…Було це не світло, а квітка… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Найбіліший голуб злетів…» (із книги «Мак і пам’ять»).

111

…Вони промовляли світлі та темні слова… — Літературна цитата з поетичного діалогу Інґеборґ Бахман та Пауля Целана: поетична формула з вірша Бахман «Промовляти темні слова», який вона читала в Нієндорфі 1952 р. (див. «Хронологію життя та творчості…», рік 1952), та з поезії Пауля Целана «Корона» зі збірки «Мак і пам’ять».

112

…ти промовлятимеш, мов інші люди: Кохана… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

113

…потім настане час… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана} «І я дивлюся на тебе…» (із книги «Мак і пам’ять»).

114

…коли ти прийдеш і мене поцілуєш… — Літературна цитата з вірша Пауля Целана «Як пригорща часу» (із книги «Maк і пам’ять»).

115

…ми будемо грати в карти, я програю зіниці… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Спомин про Францію».

116

…ти зраниш терном серце моє… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Тихо!» (із книги «Мак і пам’ять»).

117

…ми стоятимемо перед вікном… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Корона» (із книги «Мак і пам’ять»).

118

…посеред двору замку… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

119

…я дякую Вам за листа від 26-го січня. — Тут і далі (с. 174, 184) дата 26-те січня має в тексті негативне смислове навантаження.

120

…де вони до п’ятої ранку пили молоде вино… — Традиційне австрійське вино останнього збору.

121

…в будинку навпроти глухий Бетговен усе-таки скомпонував Дев’яту симфонію, і багато чого окрім неї… — Йдеться про будинок на Унґарґассе 5, у якому Людвіґ ван Бетговен жив у 1823-1824 рр. Тут він написав один зі своїх найвизначніших творів — «Дев’яту симфонію», завершенням якої є хор на слова оди німецького поета-класика Фрідріха Шіллера (1759–1805) «Ода до радості» та «Багателі для фортепіано, Ор. 126».

122

…фантазій, породжених галюцинаціями, викликаних яджеєм… — Яджей, також аяг’юаска (амер.-ісп.) — тропічне вино з регіону Амазонки, відоме галюциногенною дією.

123

…і так на усе життя… — Див. прим. до с. 31 [у електронній версії — прим. 51. — Прим. верстальника].

124

Всезагальне повійництво (фр.).

125

…«la Prostitution universelle»… — Запозичення з роману Марселя Пруста (див. прим. до с. 66 [у електронній версії — прим. 142. — Прим. верстальника]) «У пошуках втраченого часу».

126

…сто двадцять днів у Содомі… — Содом — біблійне місто в Палестині, жителі якого набули слави своїм розпусним способом життя. Знищене вогнем, посланим із небес. Натяк на однойменний фрагмент де Сада (див. далі).

127

…у цьому храмі де Сада… — Де Сад, Альфонс, маркіз (1740–1814) — автор еротичних романів, центральною темою яких є зображення сексуальної насолоди, зумовленої жорстокістю.

128

Смерть прийде — назва оповідання Інґеборґ Бахман, опублікованого посмертно. Образна аналогія до вірша італійського поета Чезаре Павезе (1908–1950) «Смерть прийде, і матиме вона твої очі» з однойменної збірки 1951 р.

129

Критика чистого розуму — найвідоміший твір славетного німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804), з якого бере початок німецька класична філософія.

130

…як і Лока — Лок, Джон (1632–1704) — англійський філософ, один із головних представників емпіризму та сенсуалізму.

131

Ляйбніца — Ляйбніц, Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ і математик, створив філософську теорію монад як елементарних духовних складників світу.

132

Г'юма — Г'юм, Девід (1711–1776) — шотландський філософ, історик і економіст.

133

Буття та ніщо — книга французького письменника та одного із засновників філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра (1905–1980).

134

Кафку — Кафка, Франц (1883–1924) — австрійський письменник, походив з єврейської родини з Праги, здійснив великий вплив на літературу XX ст.

135

Рембо — Рембо, Жан-Артюр (1854–1891) — французький поет, відомий представник символізму.

136

Блейка — Блейк, Вільям (1757–1827) — англійський поет доби романтизму, мислитель, художник, майстер містично-символічної лірики.

137

Фройда — Фройд, Зиґмунд (1856–1939) — австрійський невролог і психіатр, засновник психоаналізу та сучасної психотерапії, перший звернув увагу на існування підсвідомих мотиваційних механізмів у психіці людини.

138

Адлера — Адлер, Альфред (1870–1937) — австрійський лікар і психолог, творець індивідуальної психології.

139

Юнґа — Юнґ, Карл Ґустав (1875–1961) — швайцарський психіатр і психолог, засновник аналітичного напряму глибинної психології, автор концепції колективного несвідомого та архетипу.

140

…етюдів Шопена — Шопен, Фридерик (1810–1849) — польський композитор і піаніст, один із головних представників романтизму в музиці.

141

…перечитала Людську комедію — «Людська комедія» — грандіозна епопея французького романіста Оноре де Бальзака (1799–1850), у якій він намагався охопити історію та критику суспільства водночас.

142

Пруст — Пруст, Марсель (1871–1922) — французький письменник, автор циклу романів «У пошуках втраченого часу», який став переломним у розвитку прози XX ст.

143

Про природу речей (лат.).

144

De rerum natura — дидактична поема римського філософа і поета Тіта Лукреція Кара (І ст. до P. X.).

145

Культ розуму (фр.).

146

De culte de la raison — «Культ розуму» виголосили ліві якобинці у роки Великої французької революції водночас з «дехристианізацією». Назва есе французького історика Франсуа-Віктор-Альфонса Оляра (1849–1928).

147

Штайнгоф — Штайнгоф — психіатрична лікарня в чотирнадцятому районі Відня, споруджена за планами Отто Вагнера (1841-1918) церква на території лікувального комплексу, який запроектував Отто Ваґнер, — одна з найкращих пам’яток віденського юґендстилю (сецесії).

148

Велика аудиторія (лат.).

149

Про світ, про розум, про рух (лат.).

150

…читала Маркса… — Маркс, Карл (1818–1883) — німецький філософський діяч і теоретик комуністичного руху, засновник політичної економії.

151

…й Енгельса… — Енгельс, Фрідріх (1820–1895) — німецький філософ і політичний діяч, співзасновник марксизму, теоретик діалектичного матеріалізму.

152

…читала В. І. Леніна… — Ленін, Володимир Ілліч, псевдонім В. І. Ульянова (1870–1924) — російський теоретик марксизму, засновник більшовицької партії, автор лівацької концепції насильницького переходу до суспільства одержавленої зрівнялівки. У приватній бібліотеці Інґеборґ Бахман є праця Леніна «Матеріалізм та емпіріокритицизм. Критичні зауваження до реакційної філософії».

153

Наполегливо (лат.).

154

Крамбамбулі — традиційна австрійська горілка.

155

Тафельшпіц — традиційна австрійська страва з вареної яловичини вищого ґатунку. Улюблена страва цісаря Франца Йозефа.

156

Палачинки — традиційні австрійські млинці.

157

…на Старому Дунаї… — Найбільший збережений після регулювання русла ріки (1868–1881) рукав лівого берега Дунаю — озеро з численними літніми пляжами.

158

Кайзервассер — природний заповідник з галявинами для відпочинку та пляжами на Старому Дунаї.

159

Чоловіки — свині (фр.).

160

Жінки люблять свиней (фр.).

161

…в Лінде з Іваном обідали… — Лінде — «Під липою», один із багатьох віденських ресторанів.

162

…на Кольмаркті пила з Іваном каву-еспрессо… — Кольмаркт — найреспектабельніша, поряд із Ґрабеном (див. прим. до с. 13 [у електронній версії — прим. 23. — Прим. верстальника]), торговельна вулиця в першому районі Відня. Назва походить від ринку деревного вугілля, який тут був у давнину.

163

…подивитись з Кобенцлю на місто… — Кобенцль — гора з оглядовим майданчиком та рестораном у дев’ятнадцятому районі Відня.

164

Герренґассе — «Панська вулиця» — одна з центральних вулиць у першому районі Відня.

165

Поїхали, поїхали (фр.).

166

Вінер таґблят — «Віденська денна газета».

167

Вінер нахтаусґабе — «Віденська нічна газета».

168

Музеумштрассе — «Музейна вулиця» — вулиця в першому районі Відня, на якій розташована відома літературна кав’ярня «Музеум».

169

Палац юстиції — палац, збудований 1875–1881 рр. у неоренесансному стилі, в якому розташоване Міністерство юстиції. 15 липня 1927 р. шаленіючий натовп вчинив тут пожежу. Під час реставрації добудували ще один поверх.

170

Райхсратштрассе — вулиця в першому районі Відня, паралельна до частини Рінґу — Карл-Реннер-Рінґ, на якій розташований урядовий будинок — Парламент.

171

Перенесення (фр.).

172

Enjambement — перенесення — віршовий прийом, який полягає в перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка в наступний.

173

Ми йдемо до Духу (фр.).

174

«Nous allons а l’Esprit.» — Цитата з поеми в прозі Артюра Рембо «Погана кров» («Сезон в пеклі»).

175

Білих крил у слави немає. — Цитата невідома.

176

Обгорілою моєю рукою я пишу про природу вогню (фр.).

177

«Avec та main brul'ee, j‘'ecris sur la nature du feu.» — Слова з листа Ґюстава Флобера до Луїзи Коле від 5–6 липня 1852 р.

178

У вогонь любов мене кинула, у любові вогонь мене кинула (італ.).

179

«In fuoco l’amor ті mise, in fuoco d’amor ті mise.» — Цитата з вірша італійської поетеси та співачки доби Відродження Ґаспари Стампа (1520-25-1554). Належала до аристократичних кіл Венеції, отримала класичну освіту, вела вільний спосіб життя. Вірші Стампи, написані в дусі петраркізму, — єдина пристрасна й щира поема про всеосяжну любов жінки. Інґеборґ Бахман перекладала поезії Ґ. Стампи німецькою мовою.

180

Єдиному натхненникові… (англ.).

181

«То the only begetter…» — Початок присвяти в першому виданні сонетів Шекспіра (1564–1616).

182

…з історії було усунено певну імперію… — Критика Австрії в романі дотична до традиції літературної моделі «Каканія» з роману Роберта Музіля «Чоловік без властивостей» (див. прим. до с. 9 [у електронній версії — прим. 6. — Прим. верстальника]).

183

Дім Австрія — означення політики та власності династії Габсбурґів.

184

Зальцкаммерґут — мальовнича альпійська місцевість на півдні Верхньої Австрії, відома численними озерами. Назва походить від численних соляних копалень.

185

…ультиматум, поставлений Сербії… — Після вбивства 28 червня 1914 року спадкоємця австрійського трону енцгерцоґа Франца Фердинанда в Сараєво, Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, що стало початком Першої світової війни.

186

…у Гофбурзі… — Гофбурґ — цілісний архітектурний ансамбль з площею у центрі Відня — колишня зимова резиденція австрійських володарів (до 1918 р. — осідок Габсбурґів).

187

Духовна місія Відня — це його крематорій… — Натяк на роман італійського письменника Ґоффредо Парізе (р.н. 1929) «Крематорій Відня».

188

…зложила найстарішу корону в церкві Ам Гоф. — Див. прим. до с. 13 [у електронній версії — прим. 26. — Прим. верстальника].

189

Пристрасні, інтелектуально напружені (давньогр.).

190

Німецькою мовою «ganz» означає «цілий».

191

…він стирчить із Великого Дудена… — Великий Дуден — Енциклопедичний словник німецької мови.

192

…послати Антуанетті Альтенвіль квіти… — Антуанетта Альтенвіль — контракція імен двох фігур з комедії Гуго фон Гофманнсталя (див. прим. до с. 130 [у електронній версії — прим. 245. — Прим. верстальника]) «Тяжкий» Гелени Альтенвіль та Антуанетти Гехінґен, що зумовлює дотичність до контексту суспільної та мовної критики доби австрійського модерну.

193

Мій гріх (англ.).

194

Кафе Ландман — одна з так званих «великих» віденських кав’ярень поряд із Бурґтеатром на Рінґу.

195

Хвороба Бюргера (лат.).

196

Швидко (італ.).

197

Молодший кельнер (італ.).

198

Кафе Раймунд — одна з віденських літературних кав’ярень біля Фолькстеатер — Народного театру, після 1945 р. — місце зустрічі молодих літераторів.

199

Швехат — промислове місто на південному сході від Відня, неподалік від нього — міжнародний Віденський аеропорт.

200

Червона зірка понад Китаєм (англ.).

201

Чи йдемо ми до Духу? (фр.).

202

Мессеґеленде — будівля Віденських міжнародних виставок, споруджена на території найбільшого парку відпочинку у другому районі Відня, у колишніх заплавах Дунаю — Пратера (колишня Ротунда). Від 1921 р. у ній щороку влаштовують весняні та осінні ярмарки.

203

…я їду з кимось до Бурґенланду… — Бурґенланд — федеральна земля на сході Австрії, межує з Угорщиною.

204

Шьонбрунн — колишня літня резиденція австрійських володарів у тринадцятому районі Відня. До ансамблю входять: палац, який неодноразово перебудовували в різних стилях — від бароко до класицизму, парк у французькому стилі, театр, звіринець та оранжерея.

205

Будь ласка, зроби мені послугу, я обіцяла їм морозива (англ.).

206

Ти збожеволіла, це не було потрібно! (англ.).

207

Треба поїхати до Дебрецену,

і купити там індика.

Кучере, глянь, у кошику —

дірка, індик відразу втече (угор.).

208

Тухлаубен — торговельна вулиця в першому районі Відня.

209

Гогер Маркт — Площа в першому районі Відня, старовинна назва — «Високий ринок». Тут є відомий годинник із дванадцяти фігур, які символізують видатних осіб з історії Відня. Опівдні вони рухаються під звуки музики по колу.

210

Петерспляц — Площа в першому районі Відня, на якій розташована церква св. Петра.

211

…треба знову і знову дивитися в дзеркало — там неділя, треба у дзеркала на стіні запитати, це вже, напевно, неділя. — Алюзія до поезії Пауля Целана «Корона» (із книги «Мак і пам’ять»).

212

…і чесала вона своє золоте волосся… — Парафраза з вірша Гайнріха Гайне «Лорелея», а також ремінісценція до вірша Пауля Целана «Вона чеше косу свою…» (із книги «Мак і пам’ять»). «Твоя золотиста коса Маргарито» — одна з центральних метафор вірша Пауля Целана «Фуга смерті» (із книги «Мак і пам’ять»).

213

…її золоте волосся розвівалось на вітрі… — Поетична формула з вірша Пауля Целана «Мандрівка» (із книги «Мак і пам’ять») та вірша Інґеборґ Бахман «Відкладений час» (зі збірки «Відкладений час»).

214

…коли жінки матимуть золотаво-руді очі, золотаво-руді коси, і поезія їхньої статі буде відтворена знову… — Ремінісценції з поезій Пауля Целана «Твоє волосся над морем», «Очі» та «Цинерарія» (із книги «Мак і пам’ять»), а також відлуння колористики живопису ренесансної Венеції та полотен австрійського художника доби Fin de si'ecle Ґустава Клімта (1862–1918).

215

Лінке-Бан-Ґассе — вулиця в другому районі Відня поблизу площі Пратерштерн — важливого транспортного вузла у Відні.

216

Нам уже ліпше, гора залишилась позаду (фр.).

217

…nous irons mieux, la montagne est pass'ee. — Останні слова прусського кайзера Фрідріха II Великого (1712–1786).

218

…ми будемо мертві дихати… — Ремінісценція до поезії Пауля Целана «Спомин про Францію» (із книги «Мак і пам’ять»).

219

…до Тиролю зараз з дітьми він, усе-таки, не поїде… — Тироль — федеральна земля на південному заході Австрії, межує з Німеччиною, Швайцарією та Італією. Ландшафт відповідає давній назві — «Край гір». Тироль належить до найвідоміших туристичних куточків світу.

220

Мондзее — гірське озеро у Верхній Австрії, відоме своїми курортами.

221

Вольфґанґзее — одне з найкрасивіших альпійських озер у Зальцкаммерґуті.

222

Прошу, зателефонуй пізніше, мені потрібно з тобою поговорити (англ.).

223

Я зателефоную тобі пізніше (англ.).

224

Вестбангоф — «Західний вокзал» у п’ятнадцятому районі Відня, звідки від’їжджають потяги у західному керунку.

225

…зійти з рейок перед Аттнанґ-Пухгаймом… — Аттнанґ-Пухгайм — містечко у Верхній Австрії, важливий залізничний вузол.

226

…робить коротку зупинку у Лінці… — Лінц — столиця Верхньої Австрії на берегах Дунаю, важливий промисловий центр.

227

…поїхати до Санкт-Ґільґену… — Санкт-Ґільґен — курортне місто на західному березі Вольфґанґзее, головний центр Зальцкаммерґуту (див. прим. до с. 78 та 118 [у електронній версії — прим. 184, 221. — Прим. верстальника]).

228

…коли вперше була у Санкт-Вольфґанзі… — Санкт-Вольфганґ — мальовниче курортне містечко в Зальцкаммерґуті на березі Вольфґанґзее (див. вище).

229

Шалений успіх (фр.).

230

…десь в глушині у Штирії. — Штирія — одна з дев’яти федеральних земель Австрії, майже половину поверхні якої вкривають розлогі ліси. Штирія межує на півдні зі Словенією.

231

Вітальня (англ.).

232

Видатний (англ.).

233

Загроза (англ.).

234

Професіонал (англ.).

235

Міжнародний союз вітрильного спорту (англ.).

236

…в’язким та убогим сабайоном… — Сабайон — підлива з яєчних жовтків, цукру, вина або рому (фр).

237

А наші ремісники, прошу вас, вони всюди однакові! Любі мої, ви бачили, як зруйнували Зальцбург, та навіть і Відень! Однак у нас у Парижі те ж саме, запевняю вас! (фр.).

238

Ви певні, що не йдеться про Фаянс? (фр.).

239

Треба якось туди поїхати, Ви поїдете по дорозі, це в напрямку — чи пригадуєш Ти, Марі? — Ні (фр.).

240

Холодно (фр.).

241

Чарівна флейта — опера Вольфґанґа Амадея Моцарта, написана 1791 р.

242

…що ви скажете про Караяна? — Караян, Герберт фон (1908–1989) — диригент світової слави. Протягом 1956–1964 рр. — художній керівник Віденської опери та Зальцбурзьких фестивалів.

243

Я Вас обожнюю, мій дорогий (фр.).

244

Неодмінно потрібно, щоб я цього вечора Вам сказала про це! (фр.).

245

Гофманнсталь — Гофманнсталь, Гуго фон (1874–1929) — один із найвизначніших австрійських поетів доби модерну.

246

Штраус — Штраус, Ріхард (1864–1949) — відомий австрійський композитор і диригент. Тривалий час співпрацював з Гуго фон Гофманнсталем, який писав тексти до його опер.

247

Макс Райнгардт — Райнгардт, Макс (1873–1943) — видатний австрійський режисер та актор, співзасновник Зальцбурзьких фестивалів, організатор відомого «Семінару Макса Райнгардта» у Відні.

248

Касснер — Рудольф Касснер (1873–1959) — австрійський філософ культури, письменник, есеїст.

249

Неперевершене чудо, незабутнє, хоча він дещо і був шахраєм, чи не так? (фр.).

250

Зовсім інша річ (фр.).

251

Він любив лебедів (фр.).

252

Що це був за тип? (фр.).

253

…на Арльберґу… — Арльберґ — перевал в Альпах між Тиролем та Форарльберґом, вододіл між Дунаєм та Райном.

254

…вивчили арльберзьку техніку… — Арльберзька техніка — назва відомої в усьому світі гірськолижної техніки. З’явилася на честь першої лижної школи в тирольському місті Санкт-Антон-під-Арльберґом та мала міжнародне визнання.

255

Христіана і Телемарк — терміни гірськолижного спорту.

256

Тремти, Візантіє…; Повстань, Феррари княже… — Репліки з популярних італійських опер XIX ст.

257

Дівчина й смерть — пісня та струнний квартет австрійського композитора Франца Шуберта (1797–1828).

258

марш із Доньки полку — марш із комічної опери італійського композитора Гаетано Доніцетті (1797–1848).

259

Пісня з шампанським — арія з опери «Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта (див. прим. до с. 44 [у електронній версії — прим. 71. — Прим. верстальника]).

260

Остання троянда літа — арія з опери Фрідріха Флотова (1812–1883) «Марта».

261

«Вино, яке очима п’єш…» — Слова із мелодрами Арнольда Шьонберґа «Місячний П’єро» (див. прим. до с. 12 [у електронній версії — прим. 16. — Прим. верстальника]).

262

…вона має йти на прем’єру «Кожного» — «Кожен» — драма Гуґо фон Гофманнсталя (див. прим. до с. 130 [у електронній версії — прим. 245. — Прим. верстальника]), написана в стилі середньовічних містерій. Щороку обов’язково входить до програми Зальцбурзького фестивалю.

263

«Лечу я в мріях в блаженну даль…» — Передостання стрічка з заключної арії мелодрами Арнольда Шьонберґа «Місячний П’єро» (див. прим. до с. 12 [у електронній версії — прим. 16. — Прим. верстальника]).

264

…від вузла Гогенцоллернів — вузол Гогенцоллернів — спосіб в’язання тросів між собою, названий на честь німецької династії зі Швабії.

265

Це людина (лат.).

266

«Esse Homo» — Твір Фрідріха Ніцше (1844–1900), німецького філософа, який проголосив потребу переоцінки всіх цінностей та важливість виходу за межі добра і зла, появу надлюдини, що керується волею до влади, а також намагався розв’язати дилему людини, яка роздвоєна між аполонівською та діонісійською стихією.

267

…автомобіль, у якому в Сараєво був убитий ерцгерцог Франц Фердинанд… — Йдеться про атентат у Сараєво (див. прим. до с. 78 [у електронній версії — прим. 185. — Прим. верстальника]). Після невдалої спроби замаху, коли терористи кинули бомбу, спадкоємця та його дружину застрелив молодий боснійський серб.

268

…великі портали на Альбрехтсрампе та на Йозефсплатц вже зачинені… — Альбрехтсрампе, Йозефсплатц — тут йдеться про вхід до музею графіки «Альбертіна» та до парадної зали Національної бібліотеки у центральній частині Відня (див. прим. до с. 13 [у електронній версії — прим. 24. — Прим. верстальника]).

269

Третій чоловік — Назва другого розділу роману — натяк на відомий фільм Керола Ріда (Великобританія 1949) за однойменним романом англійського письменника Грема Ґріна (1904–1991).

270

…в родинному замку Гогенштауфенів… — Гогенштауфени — династія швабських князів (з 1079), у 1138–1254 рр. — римо-німецькі королі та імператори; впродовж 1194–1264 рр. — королі Сицилії.

271

…в Апулії… — Апулія — регіон Італії, північно-східна частина Апенінського п-ова.

272

…на ногах моїх пальці чорніють… — Образна аналогія до вірша Понтера Айха (1907–1972) «Погляньте на пальці ніг», який Інґеборґ Бахман цитує у своїх «Франкфуртських лекціях».

273

Блакить, моя розкішна блакить, по якій походжають пави, блакить моєї далечини, блакитна моя Випадковість на горизонті! — Слова з вірша Інґеборґ Бахман «До сонця». «Блакить» незмінно присутня в образному світі поетеси. Ця барва — символ романтичної туги за безкінечним (пор. «блакитна квітка», блакитна колористика у Новаліса, порив «в блакить» (ins Blau — нім.) у Лесі Українки) стає улюбленим поняттям лірики Пауля Целана, напр.: поезії «Спомин про Францію», «Усе життя», «Я перший з сині п’ю…» (із книги «Мак і пам’ять»).

274

Зіґфрід Великий — герой німецьких сказань та народного героїчного епосу «Пісня про Нібелунгів», головний герой 3-ї частини драми-опери Ріхарда Ваґнера «Кільце Нібелунгів». Став символом відваги, чесності та шляхетності.

275

…ці квіти — запорука мого життя, вони не червоні, ані блакитні чи білі, однак призначені все ж для мене… — Алюзія до вірша Пауля Целана «Найбіліший голуб злетів у вись…» (із книги «Мак і пам’ять»).

276

…маска посмертна Кляйста… — Кляйст, Гайнріх фон (1777–1811) — німецький письменник-романтик, у творчості якого переважають ірраціональні мотиви.

277

…портрет Гьордерліна… — Гьордерлін, Фрідріх (1770–1842) — німецький поет новокласицистичного та романтичного спрямування, мав трагічну долю. Його творчості характерні універсалізм мислення та космічні масштаби. Творчість Гьордерліна здійснила великий вплив на німецьку поезію XX ст., також і на лірику Пауля Целана.

278

…тебе, о Земле, люблю я, сумуєш бо ти зі мною! — Стрічка з вірша Гьордерліна (див. вище) «До Бога Сонця».

279

…Енеїда зігнута навпіл… — «Енеїда» — римська героїчна епопея, вершина творчості Верґілія (70–19 рр. до P. X.) — поетичний опис мандрівки міфічного предка римлян Енея з Трої до Італії.

280

…Горація — Горацій (65 р. до P. X. — 8 р. після P. X.) — поет «золотої доби» римської літератури, яку збагатив різноманітними віршовими розмірами.

281

«Лісові стежки» — праця Мартіна Гайдеґґера (1889–1976) — німецького філософа, який пройшов шлях від феноменології через екзистенціалізм до власної філософської концепції, яка аналізує Буття людини.

282

Кюрнберґер — Кюрнберґер, Фердинанд (1821–1879) — австрійський письменник та критик, майстер фейлетонів та реалістичних новел.

283

Лафкадіо Герн — Герн, Лафкадіо (1850–1904) — американський письменник і журналіст ірландсько-грецького походження, жив у Японії та писав про цю країну.

284

Вольтер — псевдонім Марі Франсуа Аруе (1694–1778) — французький письменник, філософ, історик доби Просвітництва.

285

Піранделло — Піранделло, Луїджі (1867–1936) — італійський поет і прозаїк.

286

Старогрецьке вітання, буквально: возрадуйся!

287

Фукідід — Фукідід (бл. 460 — бл. 396 до P. X.) — давньогрецький історик, автор основ історичної критики.

288

Йозеф К. - головний герой роману «Процес» Франца Кафки (1883–1924).

289

…ми урочисто входимо до бальної зали з «Війни і миру». — «Війна і мир» — роман-епопея класика російського реалізму ЛьваТолстого (1828–1910).

290

Нарешті ти надійшов (італ.).

291

Alfin tu giungi — цитата з опери італійського композитора Вінченцо Белліні (1801–1835) «Сновида».

292

…на піску пише ім’я своєї дружини… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Пісок із урн» (із книги «Мак і пам’ять»).

293

Урочисто присягаю (лат.).

294

«Хто ж мені допоможе, хто ж допоможе!» — Репліка з опери «Аріадна на Наксосі» Ріхарда Штрауса.

295

«Так усі ми помремо, так усі ми помремо…»; «Мертве усе. Усе мертве!»; «Погляньте на це, мої друзі, хіба ж ви не бачите?!»; «Так умремо ми, щоб нерозлучно…» — Репліки з опери «Трістан та Ізольда» Ріхарда Ваґнера (1813–1883).

296

Англійський сорт чаю.

297

…одягнута у сибірський єврейський плащ. — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Бенкет» (із книги «Мак і пам’ять»). Означення «єврейський» вказує на події голокосту, локалізація сну в Сибіру — шифр таборів смерті царського та радянського режимів у Росії.

298

…Сувора зима, на нас сипле щораз більше снігу… — Ремінісценції до вірша Пауля Целана «Тепер, матусю, сніжно на Вкраїні…».

299

…лежить жінка, така ніжна… — образ із вірша Пауля Целана «Осокоре…» (із книги «Мак і пам’ять»).

300

…про те, як квітне павловнія. — Павловнія, або «цісарське дерево» (paulownia imperalis — лат.) — декоративне паркове дерево, квітне подібно до каштану, однак фіалкового забарвлення. Назва дерева перегукується з іменем Пауль.

301

Легко, вільно (лат.).

302

Він робить (лат.). Ймовірно помилка друку за співзвучністю, мало б бути Fecit — зробив (лат.).

303

Fecit — напис після підпису художника на старовинних картинах та гравюрах (лат.).

304

У ріці, у глибокій ріці. — Натяк на трагічну смерть Пауля Целана.

305

…наші апостольські цісарі омивали раз на рік ноги своїм біднякам. — Апостольська величність — титул, який папа Римський надав королеві Угорщини Стефанові Святому, згодом, у XVIII ст., австрійським цісарям.

306

Мій Батько повернувся з Росії… — Епізод відтворює хроніку про садистичні втіхи при Петербурзькому дворі цариці Анни Іванівни (1693–1740). Взимку 1739 року вона нібито влаштувала «крижане весілля» 40-річного князя з дівчиною із народу.

307

…порцеляна з Ауґартену — порцеляновий посуд з однієї з найстаріших мануфактур в Європі, заснованої 1718 р. в Росау у Відні. У добу рококо, класицизму та бідермайєра витворився власний стиль. Особливо відомий декор, який винайшов Й. Лайтнер 1791 р. — блакитний розпис, названий на честь художника «лайтнерівська блакить». У наш час популярними є фігурки тварин, декоративні предмети та сервізи.

308

Жити, палаючи, й не відчувати зла (італ).

309

Vivere ardento е non sentire il male. — Цитата з вірша поетеси Ґаспари Стампа (див. прим. до с. 77 [у електронній версії — прим. 179. — Прим. верстальника]).

310

…невідомий лист, він стосується 26-го січня й має причетність до якоїсь дитини… — Тут йдеться, ймовірно, про позбавлення життя ненародженої дитини шляхом штучного переривання вагітності.

311

…до Асперну… — Асперн — колишнє село, з 1904 р. — частина двадцять першого, згодом двадцять другого району Відня; до 1938 р. тут був головний аеропорт Відня.

312

…музика, лагідна й тиха… — Слова, які вводять заключну арію Ізольди в опері Ріхарда Ваґнера «Трістан та Ізольда». «Лагідно й тихо» — стрічка з вірша Інґеборґ Бахман «Втрата».

313

«Розчарування моє вже минуло» — Парафраза арії з мелодрами Арнольда Шьонберга «Місячний П’єро» (див. прим. до с. 12 [у електронній версії — прим. 16. — Прим. верстальника]).

314

«Чи ж ви не бачите цього, друзі мої?»; «Будьте пильні! Будьте пильні! Незабаром ніч мине!» — Репліки з опери Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда».

315

«Коли ми, мертві, встаємо зі сну» — П’єса норвезького драматурга, попередника натуралізму в Скандинавії та Німеччині Генріка Ібсена (1828–1906).

316

…до Клостернойбурґу… — Клостернойбург — невелике мальовниче місто в Нижній Австрії поблизу Відня на правому березі Дунаю, відоме бароковим монастирським ансамблем.

317

…і Фішамендом… — Фішаменд — невелике промислове місто в Нижній Австрії, розташоване біля місця, де р. Фіша впадає в Дунай.

318

…килим із «Війни й миру». — Мотив з фільму «Війна і мир», екранізації роману Льва Толстого американським режисером Кінґом Відором (1955).

319

Дух, думка, розум (лат.).

320

…сьогодні — 26-те січня, і я притуляю дитину до себе… — Див. прим. до с. 174 [у електронній версії — прим. 310. — Прим. верстальника].

321

…вислів один про причину… — «Вислів про причину» — теза з філософської дискусії про можливість обґрунтування світу. Зустрічається в працях Готфріда Вільгельма Ляйбніца (див. прим. до с. 65 [у електронній версії — прим. 131. — Прим. верстальника]), Артура Шопенгауера (див. прим. до с. 194 [у електронній версії — прим. 328. — Прим. верстальника]) та Мартіна Гайдеґґера (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 281. — Прим. верстальника]).

322

Ґлоріаштрассе — вулиця в Цюріху.

323

…я бачу тарілку бульйону з омлетом, потім йому подають тарілку з панірованим шніцелем, а також чашу, наповнену нашим компотом із яблук… — Тут йдеться про традиційні австрійські страви.

324

По остаточні речі — назва праці австрійського філософа Отто Вайнінґера (1880–1903). У контексті роману ця назва Третього розділу посилює есхатологічний момент.

325

…з Ніобою з мармуру часу сецесії… — Ніоба, за старогрецьким міфом, — донька малоазійського царя Тантала, дружина царя Фів Амфіона, горда зі своїх дітей (чотирнадцять синів та чотирнадцять доньок), кепкувала з Лето, яка мала лише двох (Аполлона та Артеміду), за що вони покарали її, вбивши всіх дітей стрілами з луків. Від туги та болю Ніоба перетворилася на скелю, що плаче. Від античності до сюжету міфу про Ніобу часто зверталися скульптори та художники.

326

…Йовові вісті… — Йов — в юдейській та християнській традиції — стражденний праведник, якого випробовує Сатана з дозволу Ягве, посилаючи йому усілякі страждання.

327

Зюдбангоф — «Південний вокзал» — вокзал у четвертому районі Відня, побудований для залізничних ліній, які сполучали Відень з Італією та Югославією. Після відбудови 1956 р. до нього приєднали сусідній Остбангоф — «Східний вокзал», від якого залізничні лінії ведуть на схід.

328

…на Мислення — Волю — Буття… — Мислення — Воля — Буття — центральні поняття філософії, особливе місце займають у філософських системах Артура Шопенгауера (1788–1860), Фрідріха Ніцше та Мартіна Гайдеґґера.

329

Існування сущого, істину (давньогр.).

330

Його Високородію — титул статських радників (іст.).

331

Розірваний і розірвана… — Аналогія до комедії австрійського драматурга Йогана Нестроя (1801–1862) «Розірваний» та оповідання німецького письменника Олександра фон Унгерн-Штернберґа (1806–1868) «Розірвані».

332

…ґрунт для мого тут-буття… — Тут-буття — термін Мартіна Гайдеґґера.

333

Щасливої дороги (фр.).

334

…3 липня 1958 року. — Дата першої зустрічі Інґеборґ Бахман з Максом Фрішем.

335

Лак для волосся «Пантін» (англ.).

336

Зайденґассе — вулиця в сьомому районі Відня.

337

…недалеко від парку Ресселя… — Невеликий парк на Карловій площі у Відні.

338

Карлспляц — «Карлова площа» у четвертому районі Відня.

339

…хоч би до Ґернґросса… — Ґернґросс — великий торговельний центр на Маріягільферстрассе у Відні.

340

…Ліна схилялася до Герцманського… — Герцманський — великий універмаг у Відні, названий на честь засновника, купця Августа Герцманського (1834–1896), який вперше ввів фіксовані ціни та ліквідував звичку торгуватися.

341

Рю Монж — одна з центральних вулиць у п’ятому районі Парижу.

342

Пляс де ля Контрескарп — площа в п’ятому районі Парижу, на якій розташоване відоме кабаре «Шишка», яке відвідував письменник-гуманіст Франсуа Рабле (1494-1553), а також поети французької поетичної школи доби Відродження «Плеяда» — П’єр де Ронсар (1524–1585) та Жоашен Дю Белле (1522–1560).

343

…один із клошарів прокинувся… — Клошари — паризькі бездомні, які ночують під мостами Сени.

344

Нехай благословить вас Бог (фр.).

345

В оригіналі — гра чужомовних слів: bless в англ. м. — благословляти, blessieren у нім. м. — ранити.

346

…як дві або три назви готелів та номер кімнати 26. — Див. прим. до с. 14 [у електронній версії — прим. 27. — Прим. верстальника].

347

…у Гітцінґу незабаром звільниться дуже гарна квартира… — Гітцінґ — тринадцятий район Відня на південному заході міста, забудований у XIX ст. віллами заможних городян. Через близькість Шьонбрунну та численні розважальні заклади його охоче відвідують віденці.

348

…чи в Дьоблінґу… — Дьоблінґ — дев’ятнадцятий район Відня, відомий традиційними винарнями — «гойріґерами».

349

…саме тих часів сягають початки відомого хороводу, який сьогодні давно вже не анонімний. — Алюзія до драми австрійського драматурга доби модерну Артура Шніцлера (1862–1931) «Хоровод».

350

П’яцца дель Пополо — «Народна площа» в Римі.

351

…якогось там Айнштайна… — Айнштайн, Альберт (1879–1955) — видатний німецько-американський фізик, автор теорії відносності, з 1933 р. працював переважно над питаннями космології.

352

…чи Фарадея… — Фарадей, Майкл (1791–1867) — британський фізик і хімік, засновник вчення про електромагнітне поле.

353

…чи Лібіґа… — Лібіґ, Юстус фон (1803–1873) — німецький хімік, сформував і обґрунтував теорію мінерального живлення рослин.

354

У Пьотцлайнсдорфі… — Пьотцлайнсдорф — частина вісімнадцятого району на півдні Відня, район виноградників та вілл у стилі бідермайєр.

355

Музика з фільму «Ліфт на ешафот» (фр.).

356

Центральний цвинтар — цвинтар в одинадцятому районі Відня, відкритий 1874 р., місце поховання багатьох відомих діячів культури, серед них — Й. Нестороя, Й. Штрауса-батька, Й. Штрауса-сина, Й. Брамса, Ф. Шуберта, Л. ван Бетговена, Г. Макарта, П. Нобіле, Е. Я. Шіндлера, А. Шьонберґа, Ф. Верфеля, П. Прерадовіч.

357

Глибока чорнота неба. — Тут і далі — вільне цитування з книги радянських космонавтів О. Леонова та В. Лебедєва «Сприйняття простору й часу в космосі».

358

DIN — Deutsche Industrienorm — Німецький промисловий стандарт.

359

accelerando — тут і далі терміни на означення експресії, запозичені не з вокальної музики, а зі струнного квартету Ф. Шуберта «Дівчина й смерть» (див. прим. до с. 132 [у електронній версії — прим. 257. — Прим. верстальника]) та фортепіанних сонат Л. ван Бетговена (див. прим. до с. 32 [у електронній версії — прим. 56. — Прим. верстальника]).

360

Штоккерау — місто на південному заході від Відня, промисловий центр.

361

…біля самого Корнойбурґу… — Корнойбурґ — місто на Дунаї, на північному заході від Відня, центр легкої промисловості.

362

Рідка пудра до обличчя (фр.).

363

Голландський соус (фр.).

364

Соус зі збитими вершками (фр.).

365

Крем-карамель (фр.).

366

Млинці «Сюрприз» (фр.).

367

…дороги вздовж Ґайля… — Річка в Каринтії, права притока Драви.

368

…забрало майже завжди опущене долу. — Парафраза з вірша Пауля Целана «Пісня в пустелі» (із книги «Мак і пам’ять»).

369

Арґентініерштрассе — вулиця в четвертому районі Відня, на якій розташована будівля Австрійського радіо.

370

…відварена яловичина з яблучним хроном та соусом, присмаченим зеленою цибулькою… — Тут йдеться про страву «тафельшпіц» (див. прим. до с. 67 [у електронній версії — прим. 155. — Прим. верстальника]).

371

…і буде це так, поки людині не відрубають голову. — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Пісок із урн» (із книги «Мак і пам’ять») та опери Ріхарда Штрауса (див. прим. до с. 130 [у електронній версії — прим. 246. — Прим. верстальника]) «Саломе».

372

…прийде чума, та чума, яку усі носять, та чума, якою всі вражені… — Образна аналогія до роману французького письменника Альбера Камю (1913–1960) «Чума» та вірша Ґюнтера Айха (див. прим. до с. 143 [у електронній версії — прим. 272. — Прим. верстальника]) «Погляньте на пальці ніг».

373

…я спираюся головою на «Великих філософів»… — Твір німецького філософа Карла Ясперса (1883–1969) «Великі філософи».

374

Я впала погано, я впала добре (фр.).

375

Je suis tomb'ee mal, je suis tomb'ee bien. — Цитата не відома.

376

…тестування за Роршахом… — Роршах, Герман (1884–1922) — швайцарський психіатр.

377

…Сонді… — Сонді, Ліпот (1893–1986) — угорський психіатр.

378

Thematik Apperception Test — тестування на тематичну аперцепцію (англ.).

379

Іспити на ступінь доктора (від лат. rigor — суворість).

380

Зроблено в Австрії (англ.).

381

Ти мусиш стояти на місці. Це має бути лише твоє місце. — Парафраза вислову німецького гуманіста й реформатора церкви Мартіна Лютера (1483–1546): «Я тут стою, інакше я не можу».

382

Перемогти! Хто тут іще говорить про перемогу, якщо втрачено знак, під яким можна було б ще перемогти. — Літературна цитата з вірша австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) «Реквієм для Вольфа графа Калькройта».

383

…мої друзі їдуть до Кітцбюля… — Кітцбюль — містечко в Тиролі, один із найвідоміших центрів зимового спорту в Австрії.

384

…до Ст. Антону… — Ст. Антон — високогірне село в Тиролі, повітряний курорт та центр гірськолижного спорту.

385

…у той запах, який називаю для себе запахом цинамону… — Аналогія до вірша Інґеборґ Бахман «Течія».

386

…Вона стала для мене хітоном Несса… — Несс — кентавр, намагався оволодіти дружиною Геракла Деянірою, за що той убив його стрілою, отруєною кров’ю Лернейської гідри; помираючи, Несс порадив Деянірі зберегти свій просяклий отруйною кров’ю хітон як засіб привернути любов чоловіка; одягнувши хітон, Геракл відчув нестерпний біль і наказав спалити себе на вогнищі.

387

«Даремно вдавати байдужість при спогляданні таких досліджень, предмет яких не може бути байдужим людській природі.» — Цитата з передмови до першого видання праці Іммануїла Канта «Критика чистого розуму» (див. прим. до с. 65 [у електронній версії — прим. 129. — Прим. верстальника]).

388

Гатчесон — Гатчесон, Френсіс (1694–1747) — шотландський філософ, прихильник деїзму. Систематизував і розвинув етичні та естетичні ідеї А. Шефтсбері.

389

Шефтсбері — Шефтсбері, Антоні Ешлі Купер (1671–1713), граф — англійський філософ, естетик і мораліст. Розвинув вчення про гармонію, яка панує в світі та в людині, джерелом якої є Бог. У своїх діалогах утверджував ідею достоїнства і внутрішньої свободи людини. Предтеча деїзму.

390

З найвищою похвалою (лат.), тут: диплом з відзнакою.

391

Есквайр, пан — ввічливе звертання після прізвища (англ.).

392

…в останньому місці перебування Ґойї… — Ґойя-і-Люсьєнтес, Франческо Хосе де (1746–1828) — славетний іспанський художник, графік. В останній період творчості малював похмурі, сповнені примарної фантастики картини в сіро-чорних, тужливо-блакитних та зелених тонах, темою яких нераз була божевільня. У романі йдеться про «чорні» картини Ґойї, які він у 1819–1823 рр. намалював на стінах двох кімнат свого будинку «Quinta del Sordo» («Будинок глухого»): «Сатурн заковтує одного зі своїх синів», «Пес», «Юдітта Голоферн», «Козел» та інші.

393

Ми задоволені, я людина, я зробив цю карикатуру (італ.).

394

…siam contenti, sono un uomo, ho fatto questa caricatura… — Цитата не відома.

395

Я Бог (італ.).

396

Це єдині листи… ці листи — єдині листи… листи, які я отримала… Мої єдині листи! — Як свідчить літературознавець Крістіне Кошель, подруга Інґеборґ Бахман, після трагічної смерті письменниці у замкненій шухляді її секретера було знайдено зв’язку листів від Пауля Целана. Листи, які поети написали одне одному, зберігаються в рукописних фондах: архів Інґеборґ Бахман — у Віденській національній бібліотеці, архів Пауля Целана — в Німецькому літературному архіві в м. Марбах. За бажанням родин поетів, вони стануть доступними лише після виповнення 100-річчя від дня їхнього народження.


Про автора й твір | Мáліна |