home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Швеція

Інна має 18 років, Юра – 17, Михалька – 15 років, Ольга – 13, Зоя – 9, Юра-молодший – 7 років, Варварка – 4 роки.

Варварка ступає по гарячій тонкій, як вищого ґатунку борошно, пилюці. Слідом за Зоєю. На Варварці вишивана сорочечка і червона спідничка – все чистеньке, як годиться. Ніхто лихого сьогодні про них не скаже, а може, й навпаки, скаже хтось: ото гарні дівчаточка пішли! Стискає міцно-міцно Варварка Зоїн великий палець, всією долонькою. Зоя пильнує за машини і притримує Варварку за вишиваний комірець, щоб та не побігла зненацька. Варварка відчуває, що сестра тримає її за комірець, але не заперечує, видно, так треба, коли вже на тобі вишивана сорочечка.

Зоя веде Варварку до одної жінки, Варварка її знає, тій жінці з рота визирає змія. Та жінка обіцяла навчити Варварку плести сіті і ставити сильця. Бо як же ж. Щось Варварці треба вміти. Як не хоче Варварка рахувати на пальчиках і ліпити коники з хліба, то хай би хоч сіті плела. А Варварка має вже чотири роки, вона не дурна, вона знає, що ніякі сіті і сильця їй не потрібні, бо вона й без того завше матиме все, що хоче. Але хто Варварці повірить? Тому вона покірно йде, вчепившись у сестрин палець, до тої тітки, якій з рота визирає змія.


Мануал до черепахи

Чи страшно Варварці змії? Аж ніяк. Варварка вже всяких жінок надивилася. Уже її водили до такої, у якої в животі оселився осиний рій. Як вона позіхала (а позіхала вона часто), то Варварці видно було, як їй по зубах повзають оси, і часом вилітають крізь ліву ніздрю у своїх справах, а через праву повертаються з медом. Через те у тітчиному животі дуже багато осиного меду.

І до такої Варварку водили, котрій з рота визирала довгошия гуска, через ту гуску тітка була гаркава, бо їй увесь язик гусячим пір’ям облип.

А ще було до такої Варварку водили, якій в роті сидів дядько і все записував, і до такої, котрій зуби були помальовані губною помадою, і до Мірошничихи, у якої є хвіст… Всяке буває. У чотири роки вже якось до такого звикаєш. Варварка дуже рано знає, з якого тіста люди. Змія то й змія. Сильця то й сильця. Варварка спокійно відпускає Зоїн палець і заходить до важкої темної кімнати, де пахне парфумами, порцеляною і вишиваними комірцями. Значить, так треба.


Знову Фінляндія | Мануал до черепахи | * * *