home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Вихід Юри-молодшого

Михалька має 24 роки, Юра-молодший – 16 років, Варварка – 13 років.

Юра-молодший не так бачить, як вгадує Михальку, що лежить на кухні долілиць біля калюжі розлитого молока, він думає: тепер він пан.

Юра-молодший бачить Михальку, що струшує крихти зі стола, він думає: тепер він пропав.

Юра-молодший чує плюскіт води у ванній кімнаті й думає: тепер він пан.

Юра-молодший чує, як Михалька про щось запитує, та думки, що збивають одна одну йому в голові, заважають зрозуміти, що саме. Він тупо киває і виносить себе з кімнати: пропав.


Того разу, коли він уперше її прогнав від себе, йому наснився заєць, що мав грішного тіла більше, ніж божого. Заєць сидів, а кругом стрибала, бавлячись, вона сама, Варварка – така, як була малою, а не така, як тепер. І стрибала, стрибала, стрибала, аж земля дзвеніла, а йому в голові відбивалося й відбивалося, поки не стрибнула на того дивного зайця і не цвіркнула під дитячою ніжкою заяча голова. Вилітаючи зо сну, притьмом, одночасно із заячою душею, він ще встиг краєм ока побачити: Варварка, послизнувшись на заячій голові, забила коліно і від болю плаче.


Вихід Михальки | Мануал до черепахи | Вихід Михальки, постскриптум