home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Росія

Юра-молодший має 15 років, Варварка – 12 років.

Юра-молодший пояснює Варварці уроки.

– Якщо кагебісти були погані, то чому їх не прогнали?

– Ну… вони такі були… їх усі боялися.

– Вони страшні були?

– Дуже страшні.

– Розкажи мені, які вони були страшні… тільки… не дуже страшно, бо я злякаюся.

– Ох… Ну, добре. Я розкажу тобі про діда Панаса.

– Діда Панаса? А прізвище в нього було?

– Не було. То він тільки звався так – дід Панас. Як у грі в Панаса. «Панас, Панас, лови мух, а не нас». А по-справжньому його інакше звали.

– Він мух ловив?

– Та ні. Забудь про мух. Він розповідав дітям казки. По телевізору.

– Хіба тоді телевізори вже були?

– Авжеж, були. Це не так давно було. Тож про кагебістів. Кагебісти побачили, що дід Панас помалу українізує дітей. І дуже розгнівалися!

– Бо вони були проти України.

– Молодець! Бач, як ти добре запам’ятовуєш!

– Я завтра все одно забуду…

– А ти не забудь! Кагебісти розгнівалися і вирішили діда Панаса занапастити.

– …діда Панаса запанастити?

– Занапастити. Зробити йому погане. Але не змогли, бо його всі діти дуже любили, вони б відразу здогадалися, що це кагебісти його…

– Запанастили.

– Занапастили. І тоді вони привели діда Панаса у свою кагебістську контору і кажуть йому: «Знаємо ми, діду Панасе, чим ви займаєтеся. Більше ви, діду Панасе, дітей українізувати не будете». Злякався дід Панас, думає, ось і край йому прийшов. А кагебісти кажуть: «Треба було б вас…»

– Запанастити!

– «…занапастити. Але ми кагебісти добрі, ми лихого вам не заподіємо. Якщо ви зробите одну таку штуку…»

– Яку штуку?

– Вони дідові Панасу наказали під час дитячої казки сказати матюк! І тоді діда Панаса просто звільнили б, та й годі. Відправили б діда на пенсію.

– То він не погодився, правда?

– …

– Ну! Він не погодився? Кажи! Не погодився? Кажи, чого ти мовчиш, кажи!

– Він… не погодився.

Варварка обіймає брата міцно-міцно, аж ребра тріщать.


Відень | Мануал до черепахи | Бразилія