home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Ольга хоче себе вбити

Ольга має 14 років.

Сьогодні Ольга хоче зробити це смішно. Вона бере аптечку, висипає всі пігулки на застелену Зойчину ковдру, сама заповзає під тепле, сукаючи скуленими від холоду босими ногами. І вибирає: прискіпливо оглядає, дряпає тонким нігтиком, кришить у пальцях. Мружачись, мов куштує варення, пробує на язик. Нарешті знаходить ті, що найкраще пасують її рішенню, чорним-чорні. Вона виколупує пігулки на ліжко, бруднить простирадло і плаче, бо чорне на білому – це добре, але сіре все псує. З’являються Полішинель і Арлекін із дубцями і починають Ольгу бити. Арлекін – за те, що вибруднила постіль, Полішинель – за те, що з’їла все активоване вугілля.


Детройт | Мануал до черепахи | Гарлем