home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Михалька про Варварку

Михалька розповідає ще дещо, їй 24 роки.

Інна має 14 років, Юра – 13, Михалька – 11 років, Ольга – 9 років, Зоя – 5, Юра-молодший – 3 роки, Варварка – 4 місяці.

Я, Інна і старший Юра – діти батька, Ольга, Зоя і менший Юра – діти мами. А Варварка – нічия дитина. То я перша зауважила, що Варварка пахне не молоком і цинамоном, як усі малі діти, а полином. Інна сказала, що Варварка – дитина незвичайна, її слухатимуться дикі звірі та підуть до неї без страху. Тоді ми віднесли Варварку до лісу і поклали на галяві. Поки ми бігали й збирали суниці, справді без страху прийшов до Варварки заєць і вкусив її за плече.


Михалька про Ольгу | Мануал до черепахи | Ольга блукає містом