home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



ЖИВИМ - ЖИТТЯ!

Одлунали скорботні мелодії, одлопотіли траурні прапори, та й знову життя ввійшло в свою колію...

Поступово заспокоювався і Великопольський. Він скористався з поради Мільчина і заявив, що знімає з обговорення свою дисертаційну працю, аби виконати додаткові дослідження. Петренко покрутив носом, але не заперечив; Кривцов був задоволений таким розв’язанням конфлікту. Отже, треба зволікати й чекати. Чекати на “докорінні зміни”, про які так загадково натякає Мільчин.

Після тієї розмови Мільчин більш ані словом не згадував про Артема Нечипоренка. І все ж Великопольський відчував, що сказано не все, що Мільчин ще повернеться до тієї теми, і це призведе до дуже неприємного.

Однак Мільчин тільки ставав щодень привітніший та одвертіший; його критика існуючих недоліків не переходила межі.

І Великопольський вирішив чекати розвитку подальших подій.


НА РУБЕЖІ ВЕЛИКИХ ЗМІН | Торжество життя | * * *